ukr   rus

ТУРИ В КАРПАТИ. ТУРИ НА ГОВЕРЛУ

Екстрим тур на позашляховиках полонинами Карпат

Рафтинг сплави

 

Грошова система в Микуличині

Грошова система в с. Микуличині

в часи передування земель під Польською та австрійською державами XVIII- XX ст.

 

Безпосередня робота вміщує розповідь, щодо монет та банкнот, які перебували в обігу на теренах одного із найбільших сіл в Західній Україні, що перебувало в різні історичні періоди під владою певних держав та їх ідеологічного впливу. Матеріал, вміщений в статті опирається на достовірні джерела: архівні матеріали, котрі засвідчують грошово-валютний обіг та розвинуту інфраструктуру банків, які знаходились в високогірних курортних містечках та селищах. Одними з найцікавіших інформаційних ирактатів є схеми порівнянь ціни на продукти харчування, інших технічних товарів, а також цін на надання тих чи інших послуг.

Історія грошового обігу (на землях польських) являє домінуючу сферу, адже Микуличин, як і вся Галичина, надзвичайно довго перебували у сфері впливу як Речі Посполитої, так і Польського великого королівства, що підтверджують джерела, вказуючи на захоплення цієї території із другої половини XIV століття! Самі ж фінанси поділяються на чотири сектори під такими назвами: 1) denara, 2) grosza, 3) ducata і talara, а також 4) гроші паперові і металеві.

Сам Денар бере свій початок із 1290 року з наказу князя Генріха ІІІ. Також великі зміни проходили в грошовій системі Польщі по реформі Зигмунта І Старого в 1526 – 1530 роках, де в більшості чеканили монети із золота.

Перші не паперові гроші на землях польських походять з інституції емісійної, але австрійської території (Wiener Stadt-Banco-Zettel), видавані з 1759 року розповсюджених на землях центральних і згодом окупованих Австріяками із 1772 року (після першого поділу Польщі).

Відтак паперові таляри князя Варшавського (1807-1814) були білетами касовими, ще створені в 20-х р. ХХ ст.

Розвиток фінансового вектору в Польській державі припадає на 1927 рік, а саме інфляційного періоду, коли відбулась нова велика реформа грошей. Суть реформи була в збільшенні тарифних ставок на склад металу в грошах безпосередньо. Тепер ціна умовної грошової одиниці значно перевищувала номінал вичеканений на самій монеті. Вона забезпечувала їх стабільність до кінця другої Речі посполитої.

Вже від червня 1939 року міністерство Скарбу проводило евакуацію золотовалютного запасу Banku Polskiego до його відділів на східних територіях Польщі. Такі дії були спричинені загрозою II Світової війни. А напад гітлерівського III Рейху на Польщу 1 вересня того ж року змусив керівництво до переїзду Banku Polskiego до Парижа. Згодом банк переїхав до Лондона, де розташовувався до 1946-го року.

За цей час було надруковано 1; 2; 5; 10; 20; 50; 100; 500 злотові банкноти.

Що стосується Австрії і її грошової системи, то тут слід відзначити стабільність номіналів грошей за часів Марії Терези (1740-1780 р.р) та Йозефа II Габсбурга (спільно з мамою керував з 1765-1780р.р, а самостійно перебував на престолі як Австрійський монарх з 1780р-1790 р.) Так в 1775-1777 роках чеканились монети номіналом 30 крайцерів (із срібла), що дорівнювало 2 польським злотим,та 15 крайцарів = 1 злотому.

З 1765 року чеканились два дукати із золота.

З 1751-1781 рік – випуск таляра зі срібла.

У 1785-1790 та 1751-1790 роках виходили дві форми монет: крейцер із міді і ½ крейцера із того ж металу.

Вже на початку XX століття монархом Австрії Францом Йозефом I проводиться випуск модерних Австрійсько-Венгерських білетів банку:1000 коронв 1902 р.; 100 корон1902, 1910, 1912 рр.; 50 корон 1902, 1914 рр.; 20 корон 1900, 1907, 1913 рр.; 10 корон 1900, 1904, 1915 рр.; 5 корон 1914р.; 2 корони 1914, 1917 рр.; 1 корона  1916 р. Процесом видання грошових одиниць керували банки Відня та Будапешту.

Перша Світоова війна поклала край існуванню монархічної моделі управління територіями. А після упадку Австро-Угорської імперії Західно-Українські землі знову опинились у сфері впливу Польщі, котра в 1919 році видруковує паперові гроші номіналом 5, 10, 20, 100, 500, 1000 Польських марок – що після австрійських талярів, крейцерів та корон потрапляють в обіг також на території Галицьких земель.

 

Австрійська грошова система

 

Якщо детальніше зупинитись на грошах австріяків, то слід зауважити, що особливої стабільності в цій царині було досягнуто під час діяння Фрідріка II Гогенцомерна (1740-1786 рр.), що після першого поділу Польщі 1772р. захопив вплив власне над Королівсвом Галіції: Лодомерії, коли на чеканці монет, які випускались в Польщі і призначались для західних земель України було скорочення на ребрі грошей:GAL.LOD. В Австрії в тім часі курсували білети міського банку в Відню: Wiener Stadt-Banko-Zettel, були то паперові гульдени (rheinische Gulden), поляки та українці називали їх золоті ренські або найчастіше флоріни, котрі відповідали вартості монет грошової системи монетарного, конвенційного банку Bawaria з 1753р. – виготовлення яких було з чистого срібла. 20 гульденів ренських по 60 крайцерів або 10 талярів. В рахунках тих часів часто зустрічається скорочення: К.М. або С.М., тобто Convenz-Munze – монета конвенційна (обігова у всіх володіннях монаршого двору).

Але ж перше знецінення грошей за всі часи сталося саме в цей час, коли виникла гостра потреба ліквідувати боги, що становили на заробітній платі близько 12 мільйонів гульдинів ренских. В цей час у Австрії банк Відня друкував 1 – 10 гульденів із високою номінальною вартістю.

Джерела вказують на те, що в 1807 – 1814 р. на території саме Галичини курсували різноманітні гроші: Королівства Варшавського, Російські, Французькі і Пруські. Від 1816 року Галичанський ринок заполонили монети Королівства Польського, якому надзвичайно шкодила політика русифікації з боку великої Російської держави. Після занепаду листопадового повстання, вже в 1835 році на конгресі вільних міст у Кракові приймається рішення по чеканці власних монет 3, 5 і 10 грошів і 1 – злотий, що теж були у вільному обігу в Галичині далі GAL.LOB. існувала така грошова стстема до 1846 року, до повстання населення польщі через Австрійців.

Типово відзначити регіональний перебіг подій 1846 – 1849 років (весна народів), коли особливо активізувався визвольний рух в GAL., Львові. Так за Австрійські і Польські часи (з 1831 року) інших грошей в Galicji (Галіції) до 1914 року не було (Pineanz na ziemiach Polskih X-XX w/rok nauki Polskies 1973 r.w. Jozef Andrzey Szwagrzyk s. 257 - 264)

Необхідно зауважити, що для спрощення системи купівлі-продажу вводилися корони та півкрони. Вирішено з чистого золота 50 корон або 100 пів-корон – переробити в сумісність до фунта німецького, з таким же домішком міді. – пробу 900/1000 до 45 – корон або 90 пів-корон – при цьому маса корони = 11,111 гр., а пів-корони 5,556 гр., тобто зменшувався вміст дорогоцінних металів (золота) та збільшувалась кількість міді. Вже в 1857 році точилася дискусія над зміною назви Крайцара (NeuKreuzer) новий крейцер, а в Галіції таке нововведення описувалося в газеті львівській, та були статті в Краківських вістях де нову одиницю названо центом (від лат. Centum – сто).

Нова грошова реформа 1857 – 58 рр. створила на землях Польщі та України, які були під владою Австрії, велику плутанину та дезорієнтацію стосовно монет, бо в обігу були ще старі віденські гроші (1; 6; 10; 15; 20; крайцери, гульдени ренські) і тяжко було населенню зрозуміти поєднання старої до нової валюти.

На перебіг політичної ситуації надзвичайний вплив мав ще 1859 рік в розрізі війни австріяцько-пруської зникли з обігу всі срібні, золоті та навіть мідні гроші (в особливості потрібні для фінансування військових кампаній).

Важливо відзначити, що в другій половині XIX століття активно розвивалися осередки фальшивомонетників, а в Галичині передові позиції займав тіньовик з Кракова – Маджаковський.

Боротьба правоохоронців проти корупціонерів не була надто ефективною, тому для майбутніх грошових одиниць доводилось розробляти додаткові ступені захисту, та навіть створювати нові системи чеканки через зміну безпосередньо кліше грошового виробу, суть якого полягала у витиску скорочень на ребрах виробу.

Таким чином, до 1918 року Галичина що, фактично підкорялась монополістичному фінансовому осередку польських грошей на могла опиратись фінансовим законам того часу. Єдиний процес, який відбувався в Західній Україні – це позитивне сальдо грошей на рахунках деревообробних осередків, що переважно займалися продажем будівельних матеріалів до польської держави. Такі заробітки стимулювали життя гірського населення. Що ж стосується самих грошей, то з 1918 року польські злоті витіснили власне українські фінансові одиниці «Гривні» та «Карбованці».

Втрата економічного домінування Польщі над Західною Україною стало закономірним явищем, коли з 1923 року в Німеччині стрімко почав набирати політичного впливу Націонал-Соціалізм. Згодом військова могутність ІІІ Рейху змусила задуматись Польщу про територіальну цілісність, а економічні інтереси втратили стратегічну мету, що розв’язувало руки більшовицькій владі, котра нищівно експлуатувала ресурси українських територій і вигравала боротьбу в Польщі за ринки збуту сировини.

 

Грошова оцінка товарів у Галичині в 1804 – 1918 роках.

 

Роки

Назва послуг, товари

Ціна, квота

1804

Жито (кошик)

Пшениця

Ячмінь

Овес

6 талярів (180 грош.)

8 талярів (25 грош.)

6 талярів (15 грош.)

4 таляри

1808

Мука пшенична (фунт)

Мука чорна

Картопля

24 гроші срібні

8 - 9 грош срібних

6 грош срібних

1841 – 1850

Пшениця (кошик (90 фунтів))

Картопля

Масло (фунт)

Солонина

М'ясо

Кварта молока

Бочка пива

1 таляр

10 грош, 1/3 таляра

4 – 6 грош срібних

5 – 6 грош срібних

1,5 – 2,5 грош срібних

1 грош.

3 таляри

1838 – 1848

Картопля (кошик)

Мука пшенична

2-фунтова хліба бочка

М'ясо (фунт)

Солонина

Масло

Смалець

?  бочки пива

1 таляр

1 таляр, 10 грош срібних

1,5 грош срібних

1,5 грош срібних

5 грош срібних

4 гроші срібні

5 грош срібних

1,5 таляра,45 грош срібних

1848

Житло родини заробітчан (за рік )

7 - 11 талярів (210 – 330 грош.)

1914 - 1918

Хліба (фунт)

М'ясо

Масло

Картопля

Цукор

Яйце

Кухоль пива

Коробок сірників (60 шт.)

Запальничка

14 фен.; 25 фен.

90 фен.; 200 фен.

140 фен.; 300 фен.

4 фен.; 12 фен.

24 фен.; 50 фен.

8 фен.; 25 фен.

13 фен.; 17 фен.

1 фен.; 5 фен.

33 фен.; ?.

на головну

 

 

БРОНЮВАННЯ ПОСЛУГ

КОНТАКТНІ ТЕЛЕФОНИ:

 (067) 479 47 59, VIBER: +380 63 399 14 30

UKRAINE © 2009-2017 YAR-KARPATY (VOYAGER)
Передрук інформації можливий лише з дозволу адміністрації сайту