ukr   rus

Організація подорожей Карпатами, тури по Україні

ПРО КАРПАТИ

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ. КАРПАТСЬКІ ПАРКИ ТА ЗАПОВІДНИКИ

Карпати

 

Карпатська гірська споруда є частиною Альпійської (або Середземноморської) складчатої системи, яка розвинена в Південній Європі, Північній Африці і дальше через Малу та Середню Азію аж у Гімалаї. Враховуючи той факт, що складчаті споруди утворюються внаслідок горотворчих процесів у геосинкліналях, можна говорити про два етапи геологічного розвитку Карпатської гірської споруди, а саме – геосинклінальний і орогенний. Отже, Альпійська (або Середземноморська) складчата область виникнула на основі Альпійської (або Середземноморської) геосинклінальної області. Альпійську (або Середземноморську) складчату споруду з півдня обмежує Африкансько-Аравійська платформа, а з півночі – Східно-Європейська платформа та Західно-Європейська плита. Карпатська гірська система є частиною північного відгалуження Альпійської складчатої споруди; до складу північного відгалуження крім Карпат входять Австрійські Альпи, Балканіди, Понтіди в Північній Туреччині та Ельбрус у Північному Ірані.

Українські Карпати займають проміжне положення між Східними (Румунськими) і Західними (Польськими і Словацькими) Карпатами і разом з ними утворюють важливий елемент північного відгалуження Альпійської складчатої системи.

В структурі Карпатської гірської споруди виділяються два головні елементи – Зовнішні (Флішеві) і  Внутрішні Карпати. На території України знаходяться в основному Зовнішні (Флішеві) Карпати, а Внутрішні (Татро-Вепориди), що добре виражені далі на захід, занурені тут на великі глибини і їх південно-східне закінчення встановлене свердловинами лише у фундаменті Закарпатського прогину.

З півночі Карпати обмежені Передкарпатським передовим прогином, в структурі якого чітко виділяються дві зони – Внутрішня (Бориславсько-Покутська) і Зовнішня (Більче-Волицька), які різко відрізняються між собою історією геологічного розвитку, а значить і формаційним змістом.

Перша з них закладена на флішевій основі, друга – на опущеному краю Східно-Європейської платформи.

У будові флішевих Карпат виділяється три основні структурно-тектонічні зони – Скибова, Чорногорсько-Дуклянсько-Кросненська, Рахівська, а у Внутрішніх – Пенінська, Мармарошська, Закарпатський прогин і Мармарошський кристалічний масив.

Виникненню цих вузьких, витягнутих вздовж загальнокарпатського простягання структурно-тектонічних одиниць, передувало розділення дна Карпатського геосинклінального моря на окремі, порівняно вузькі, трогоподібні басейни такої ж орієнтації. Вони характеризувалися різними тектонічними режимами і палеогеографічними умовами, завдяки чому одновікові відклади тут фаціально відрізняються і містять різну палеобіоту.

Західні Карпати починаються у Віденському басейні, але про співвідношення їх з Альпами говорити щось конкретне поки що неможливо, так як перехідні між ними ланки знаходяться на великих глибинах під потужними товщами неогену. З цього питання у різних дослідників існує декілька гіпотез. В структурі як Західних, так і Східних Карпат виділяється два головних елементи – Зовнішні (або Флішеві) і Внутрішні Карпати, а також Передкарпатський передовий прогин, який є безпосереднім продовженням Передальпійського передового прогину і який облямовує Карпатську гірську систему з північно-східного, тобто з зовнішнього боку.

 

                           Національні природні парки і заповідники.

Парк “Карпатський”

 

Заснований у 1980 році. Загальна площа 50,3 тис. га. Вершина Говерли - це своєрідний символ величі і гордості України. Якщо піднятися на неї, то перед очима відкривається панорама простору і незрівнянна краса одного з найбільших в Україні Карпатського національного природного парку, що успадкував свою назву від Карпатської гірської ландшафтної країни.  Основне завдання парку полягає у збереженні красивої і неповторної природи східного макросхилу Українських Карпат, його гірських і долинно-річкових ландшафтів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток.

Карпатський біосферний заповідник

Створений у 1968 році. Загальна площа парку становить 57880 гектарiв, налічується шість вiдокремлених масивiв та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юлівська Гора”. Вони розмiщені на територiї Рахiвського, Тячiвського, Хустського та Виноградівського районiв Закарпатської областi в межах висот від 180 до 2061 м. Тут представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, якi є сховищами для багатьох рiдкiсних і зникаючих видiв рослин і тварин, занесених до Червоної книги України .

Парк "Сколівські Бескиди"

Створений у 1999 році. Загальна площа 35 684 га. Є в Карпатах особливе місце, край мальовничих середньогірських ландшафтів, дрімучих лісів, стрімких схилів і диких звірів - Сколівські Бескиди. До парку увійшли лісовий заказник "Сколівський"; ландшафтні заказники "Зелемінь","Майдан"; заповідні урочища "Дубинське", "Сопіт", "Журавлине".

Вижницький національний природний парк

 

Заснований у 1995 році. Загальна площа 7928,4 га Тут, на порівняно незначній території, сконцентровані всі принади й чари природи: урвища Дністровського каньйо-ну, смарагдові шати Хотинської та Чернівецької височин, сріблясті плеса бурхливих Прута й Черемоша, таємничі печери і підземелля, галасливі водоспади. А найкраща окраса краю - чарівні у будь-яку пору року Карпати з усталеним яскравим етнографічним колоритом гуцульського ландшафту, м'яких контурів гір, смарагдово-синіх хвиль смерекових лісів та полонин, чепурних будиночків.

Заповідник Горгани

Скибові Горгани – оригінальна система гірських хребтів, розташована в південно-західній частині Івано-Франківської області у фізико-географічному районі Довбушанських Ґорґан - найнедоступнішій високогірній і кам'янистій його частині.

З метою збереження їхніх унікальних природних ландшафтів та екосистем у 1996 році був заснований державний природний заповідник “Ґорґани” на площі 5344,5 га, на території якого розвинута досить густа річкова мережа, зумовлена великою кількістю річних опадів та гірським рельєфом.

Заповідник розташований в басейні р.Бистриці Надвірнянськоі та перетинається її численними притоками: Зубрівкою, Довжинцем, Зеленицею, Джурджинцем, Черникою, Сітним та іншими.

Русла рік і струмків кам’янисті, вкриті галькою і валунами різних розмірів. Води рік і потоків прісні, слабко мінералізовані, переважно карбонатно-кальцієві.


Мандруючи Чорногорою

Чорногора - це тридцятикілометровий хребет висотою біля 2000 м. над рівнем моря, що займає панівне становище на величезному просторі Українських Карпат. Як об"ект туризму Чорногора представляє значний інтерес. Дані гори починаються над селищем Ясеня на Закарпатті вершиною Петрос (2020.2м), на 6 км. віддаленою від першої і найвищої вершини головного хребта Чорногори- Говерли(2060.8м). Між цими вершинами є зниження (до 1550м), через це Петрос здається навіть вищим від говерли, Головний хребет тягнеться з північного заходу на південний схід і характеризується хвилястою лінією вершин, розділених між собою неглибокими сідлами, що ніде не сходять нижче 1750 м. Цими вершинами є Говерла (2060.8м), Брескул (1911.5м), Пожижевська (1822.2м), Данціж (1848.5м), Туркул (1933.2м), Ребра (2001.1м), Гутин-Томнатик (2016,4м), Бребенескул (2035.8м), Менчул (1998.4м), Смотрич (1894.0м) і Чорна Гора (Піп Іван) (2028.5м). Характерною особливістю хребта Чорногора є неоднаковість його південних і північних схилів. Коли південні схили сходять вниз у глибокі долини, то на північному боці майже від кожної вершини відходять поперечні бокові хребти з лагідним схилом і стрімкими боковими стінами. Внаслідок цього під окремими вершинами на її північному боці утворились так звані "котли"- ступінчасті долини з горизонтальним дном, обмежені з трьох боків стрімкими схилами ("плечі") і відкриті з четвертого, де нерідко появляються другі, нижчого ступеня "котли". Така будова головного котла Чорногори є наслідком дії льодовиків льодовикового періоду. Туристичний сезон для Чорногори з уваги на особливості високогір"я, триває звичайно, від половини травня до половини жовтня. Хоча вічного снігу на Чорногорі немає, нерідко сніг затримувався до кінця літа, а в окремі роки не розтавав взагалі. Мандрування по чорногорі вимагає доброї фізичної підготовки та здоров"я, наявності відповідного спорядження, палатки, примуса та ін. Схили вершин на головному хребті покриті , здебільшого, травою, кам"яних розсипів мало, верхня межа лісу знаходиться досить низько (1400м). див.фотогалерея, дивіться відео про похід Чорногорським хребтом. частина 1 та частина 2

Детальніше про похід Чорногорським хребтом

Центральні Горгани

Горгани- мальовничий регіон Українських Карпат, є найбільшою площею території Скибових або Зовнішніх Карпат на території України. Вони в основному розташовані в межах Івано-Франківської області (Внутрішні Карпати на території Закарпатської області). Горгани простягаються з північного заходу на південний схід від долини р. Мізунки по долину р. Прут і розташовані у верхів"ї правих приток р. Дністер-Свічі з Мізункою, Лімниці з Чечвою, Бистриць - Солотвинської та Надвірнянської, та у Верхів"ях р. Прут. Горгани складаються з 6-ти поздовжніх хрептів, що перерізані глибокими поперечними долинами вищеназваних рік. Іх ширина до 40 км., а протяжність від долини Мізунки по долину річки Прут-75 км. З півночі горганські вершини більш круті та обривисті, що пов"язано з особливостями їх тектонічної будови. Південні схили переважно пологі, що зумовлює переважання в регіоні зручних стежок для виходу на хрепти й вершини переважно з південного боку. Вершини та їх схили вкриті осипами пісковиків. Саме тому ця частина Скибових Карпат отримала назву Горгани. В Горганах налічується кілька десятків вершин та хребтів, але найбільш популярними для туристів є Синяк, Хом"як, Довбушанка, Грофа, Молода, Овул, Яйко, Попадя, хребет Аршиця та ін. Найвищі вершини Горган-Сивуля (1818,1836 м), Ігровець(1804м), Висока (1803м), Середня (1638м), що розташована на хребті Матагів. Популярність їх пояснюється мальовничістю вершин, оглядовістю і доступністю, завдяки розміщенню неподалік від транспортних шляхів та населених пунктів. В Горганах достатня кількість стежок та доріг. На найбільш відвідувані вершини та по схилах хребтів в минулому було викладено зручні стежки, так звані "райштоки", які в багатьох місцях потребують розчистки та маркування. Горгани є найбільш залісеною частиною Українських Карпат. Підніжжя та схили до висоти 1200-1300 м. вкриті мішаними лісами, в яких в основними лісоутворюючими породами є бук, береза, граб, осика, ялина та смерека

Детальніше про похід Горганами

 

БРОНЮВАННЯ ПОСЛУГ

КОНТАКТНІ ТЕЛЕФОНИ:

 (067) 479 47 59, VIBER: +380 63 399 14 30

UKRAINE © 2009-2019 YAR-KARPATY (VOYAGER)
Передрук інформації можливий лише з дозволу адміністрації сайту