Музика
Людина, як зірка, народжужться серед туманності, у нескінченності спалахує і падає в нескінченність. Як зірка вона народжується, щоб світлішим став Всесвіт.
Талант! Упродовж багатьох столітть людина шукає відповіді на запитання: що таке талант?... Кажуть «Пісня – душа народу.». Душу нашого народу наманаються розкрити музичні та співочі таланти.
Мова музики – це, можливо, єдина у світі мова, якою людська душа може виразити найтонше, найвеличніше. І ця мова зрозуміла всім народам світу. Музика починається там, де закінчуються слова.
Тож якщо чогось ще з дитинства прагнути, розвивати свої здібності, наполегливо працювати, можна перерости у творчу особистість.
Багата земля гуцульська «природними», вродженими талантами, народними музикантами, як ще часто називають «гуцульські музики». Яка забава, весілля відбуваються без музики? Заграє музика гуцульська і душа радіє, село веселішає, бо лине вона понад звори, понад гори, аж у полонини. А все це завдячуючи людям, які не дають пропасти гуцульському звичаю, звичаю прадідів.
Гордимося ми і сьогодні славними музикантами села Микуличин:
Захарчуком Дмитром Юрієвичем, який в 1950-1960 роки грав на скрипці, а дочці своїй передав вміння грати на цимбалах, синові, Миколі, на бубні. Грав тоді на присілку Заголиця сімейний ансамбль троїстих музик, який забавляв не одне весілля і вечорниці.
Часто в свята лилась музика і понад Хижки. А все це завдяки капеллі троїстих музик, під керівництвом Федорчука Михайла (кличка Карабушка). Разом з ним в капелі грали Сорохманюк Юрій Михайлович (цимбали), Сорохманюк Юрій Дмитрович (сопілка), Сорохманюк Михайло (бубон), Сорич Іван (сопілка).
На кожному участку села Микуличин була відома своя капелла музикантів, які мали свій клолрит, одяг, традиції. Довго славилась своїми талантами капелла з участка Підліснів – сім’я Василя Мотрука. Сам він грав на скрипці, сини на цимбалах, бубні, та сусід, товариш синів, на сопілці (Петращук Петро). Брали вони активну участь в художній самодіяльності села, будинку «Просвіта», ставали неодноразово переможцями конкурсів художньої самодіяльності, навіть записали власну платівку мелодій троїстих музик.
До таких своєрідних талантів можна віднести сім’ю Петра Мочерняка, який грав на скрипці, син Микола на цимбалах, син Петро на бубні, сопілці, які акомпонували вчительському колективу Микуличинської середньої школи.
І сьогодні можна послухати чарівні звуки мелодій троїстих музик, які записані на касеті славної капелли музикантів – Турчиняка Івана Васильовича. Ця капелла неодноразово виступала в Києві, на прийомах високоповажних гостей. Сам керівник грає на баяні, на скрипці граєЯкуб’як Іван з Яремче, на цимбалах – Мотрук Василь, з участка Заголиці, на сопілці – Виксюк Іван, з участка Рівя, тана бубні – Тодорук Іван Васильович. І сьогодні їхня музика звучить в ресторані «Гуцульщина», на весіллях, під час виступів у будинку «Просвіта».
