Повінь у Карпатах: причини, вплив вирубки лісів і способи зменшення ризиків
Повінь у Карпатах виникає під впливом природних і антропогенних чинників. Інтенсивні опади, гірський рельєф, стан річкових басейнів, зміни землекористування, регулювання русел і порушення лісового покриву разом визначають масштаб паводкової небезпеки.
Тому некоректно пояснювати кожну повінь лише вирубкою лісів. Водночас стан лісів безпосередньо впливає на те, як вода затримується, просочується в ґрунт і стікає схилами.
Чому виникають повені в Карпатах
Карпати мають складний рельєф із крутими схилами та густою річковою мережею. Під час тривалих або дуже інтенсивних дощів вода швидко надходить до потоків і річок. Якщо ґрунт уже насичений вологою, його здатність поглинати нові опади зменшується, а поверхневий стік зростає.
На ризик також впливають:
- масштаб і тривалість опадів;
- площа та стан водозбору;
- вирубування і фрагментація лісів;
- лісові дороги та ущільнення ґрунту;
- ерозія й нестійкість схилів;
- забудова заплав і звуження русел;
- стан дамб, мостів та іншої протипаводкової інфраструктури.
Як вирубка лісів в Карпатах впливає на стік
Лісовий покрив затримує частину опадів, сприяє інфільтрації та зменшує швидкість руху води схилами. Коренева система підтримує структуру ґрунту, а лісова підстилка допомагає утримувати вологу.
Суцільні рубки, інтенсивні несуцільні рубки, прокладання лісових доріг і робота важкої техніки можуть змінювати ці процеси. Ущільнений ґрунт гірше поглинає воду, тому більша її частина стікає поверхнею. Це здатне посилювати ерозію, виносити ґрунт у водотоки та збільшувати ризик селевих потоків і зсувів.
Вплив залежить від площі порушення, крутизни схилів, типу ґрунту, інтенсивності опадів і стану всього водозбору. Чим більша площа басейну охоплена рубками, тим сильніше може зростати сумарний стік, зокрема його схилова складова.
Що відомо про стан лісів Українських Карпат
Дослідження змін лісового покриву за 1984–2016 роки пов’язують частину порушень лісового намету зі збільшенням обсягів вирубування, змінами лісогосподарських практик і слабкістю правозастосування. Інше супутникове дослідження за 1988–2007 роки зафіксувало втрату лісів у внутрішніх районах Українських Карпат, посилення рубок у віддалених місцевостях і значну роль незаконних рубок у лісових змінах.
Ці дані не дають підстав вважати вирубку єдиною причиною кожної повені. Вони показують, що втрата старовікових лісів і фрагментація лісового покриву можуть погіршувати водорегулювання та стійкість гірських схилів.
Чи можуть ліси повністю захистити від паводків
Ні. Навіть добре збережений ліс не здатен повністю усунути небезпеку під час екстремальних опадів. Ліси зменшують швидкість стоку, ерозію та навантаження на водотоки, але їхня водорегулювальна здатність має межі.
Найбільший ефект дає поєднання природоохоронних і інженерних заходів: збереження лісів на схилах, обмеження небезпечних видів землекористування, належне утримання русел, раннє оповіщення та підготовлена інфраструктура.
Як зменшити ризик повеней у Карпатах
- зберігати ліси на крутих і нестійких схилах;
- контролювати суцільні та інші види рубок;
- відновлювати лісовий покрив на деградованих ділянках;
- зменшувати ущільнення ґрунту під час будівництва лісових доріг і проведення робіт;
- захищати водоохоронні зони та заплави від невиправданої забудови;
- планувати заходи на рівні всього водозбору, а не окремої ділянки річки;
- розвивати системи раннього оповіщення;
- підтримувати в належному стані русла, мости та протипаводкові споруди.
Державне підприємство «Ліси України» повідомляло про перехід у гірських лісах Карпат до наближеного до природи лісівництва та заплановану заборону суцільних рубок головного користування з травня 2027 року. Остаточний правовий статус і нормативні деталі такого рішення потребують перевірки за чинними нормативними актами.
