Грошова система в Микуличині (XVIII – XX ст.)

Історія монет, банкнот та фінансових відносин на Гуцульщині

Микуличин — одне з найбільших сіл Гуцульщини, яке впродовж століть перебувало під владою
Польщі, Австро-Угорщини та пізніше міжвоєнної Польської держави. Це відображалось не лише на культурі
та побуті мешканців, але й на грошовій системі, яка змінювалась залежно від політичної влади.
Монети, банкноти та цінність грошей в селі є яскравим відображенням тогочасних економічних процесів.


Польський період та перші реформи

На початку XVIII століття грошовий обіг на території Галичини, до якої належав і Микуличин,
формувався під впливом Речі Посполитої. В обігу були денари, гроші, дукати та таляри.
Важливою стала реформа Зиґмунда І Старого (1526–1530), коли більшість монет почали карбувати із золота.
Згодом, у XIX ст., ситуація кардинально змінилась через поділи Польщі та перехід земель під владу Австрії.

Австрійська монетна система

З 1772 року, після першого поділу Польщі, Микуличин перейшов під владу Габсбургів.
У грошовому обігу з’являються крейцери, таляри та гульдени.
Випускалися як срібні, так і золоті монети, а з часом — і перші паперові гроші
Wiener Stadt-Banco-Zettel (1759).

У XIX ст. в Австрійській імперії відбулись кілька реформ, спрямованих на стабілізацію валюти.
Особливої ваги набули корони та півкорони, які відповідали міжнародним стандартам
обміну з німецькою маркою. Однак через війни та політичні кризи гроші неодноразово знецінювались.

Міжвоєнна Польща та друга Річ Посполита

Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії, землі Галичини знову опинились
у складі Польщі. З 1919 року в обігу з’являються польські марки, а згодом — злоті.
У 1927 році була проведена нова грошова реформа, яка забезпечила відносну стабільність валюти до 1939 року.

Саме в цей час у Микуличині почали активно працювати банківські відділення та кредитні спілки,
що дозволяло селянам і робітникам користуватися сучасними фінансовими інструментами.
Разом з тим зберігалися й народні форми розрахунків — обмін продуктами, робочою силою та послугами.

Друга світова війна та валютні кризи

У червні 1939 року золотовалютні резерви Польщі почали евакуювати через загрозу війни.
Вже після 1 вересня 1939 року на території Галичини одночасно обертались
польські злоті, радянські карбованці та німецькі рейхсмарки.
Це створювало хаос у фінансовій системі та різке падіння купівельної спроможності населення.


Грошова оцінка товарів у Микуличині (1804–1918 рр.)

Роки Товар / послуга Ціна
1804 Жито (кошик), Пшениця, Ячмінь, Овес 4–8 талярів
1841–1850 Масло, Солонина, Пшениця, М’ясо, Молоко 4–6 грош срібних, 1–3 таляри
1848 Оренда житла родини заробітчан (рік) 7–11 талярів
1914–1918 Хліб, м’ясо, масло, картопля, цукор, яйця 14–300 фен.

Грошова система Карпат і Микуличина

Грошова система Микуличина є унікальним відображенням історичних змін на Гуцульщині.
Протягом XVIII–XX століть село пережило кілька валютних реформ: від денарів і талярів
до злотих, корон і радянських карбованців.
Така багатошарова історія грошей робить Микуличин цікавим не лише для істориків, а й для туристів,
які приїжджають сюди пізнавати культуру Галичини.

Окремий інтерес становлять ціни на продукти та послуги, які показують рівень життя селян.
Наприклад, у XIX ст. оренда житла в Микуличині коштувала від 7 до 11 талярів на рік,
а в роки Першої світової війни вартість хліба чи м’яса зросла в десятки разів.
Це ілюструє як війни та політичні кризи впливали на економіку.

Сьогодні, вивчаючи історію грошей у Микуличині, ми отримуємо цінний досвід:
як локальна економіка реагувала на глобальні події, і як фінанси формували побут та культуру
мешканців Карпат.