Грошова система в Микуличині (XVIII – XX ст.)

Історія монет, банкнот та фінансових відносин на Гуцульщині

Микуличин — одне з найбільших сіл Гуцульщини, яке впродовж століть перебувало під владою
Польщі, Австро-Угорщини та пізніше міжвоєнної Польської держави. Це відображалось не лише на культурі
та побуті мешканців, але й на грошовій системі, яка змінювалась залежно від політичної влади.
Монети, банкноти та цінність грошей в селі є яскравим відображенням тогочасних економічних процесів.

Польський період та перші реформи

На початку XVIII століття грошовий обіг на території Галичини, до якої належав і Микуличин,
формувався під впливом Речі Посполитої. В обігу були денари, гроші, дукати та таляри.
Важливою стала реформа Зиґмунда І Старого (1526–1530), коли більшість монет почали карбувати із золота.
Згодом, у XIX ст., ситуація кардинально змінилась через поділи Польщі та перехід земель під владу Австрії.

Австрійська монетна система

З 1772 року, після першого поділу Польщі, Микуличин перейшов під владу Габсбургів.
У грошовому обігу з’являються крейцери, таляри та гульдени.
Випускалися як срібні, так і золоті монети, а з часом — і перші паперові гроші
Wiener Stadt-Banco-Zettel (1759).

У XIX ст. в Австрійській імперії відбулись кілька реформ, спрямованих на стабілізацію валюти.
Особливої ваги набули корони та півкорони, які відповідали міжнародним стандартам
обміну з німецькою маркою. Однак через війни та політичні кризи гроші неодноразово знецінювались.

Міжвоєнна Польща та друга Річ Посполита

Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії, землі Галичини знову опинились
у складі Польщі. З 1919 року в обігу з’являються польські марки, а згодом — злоті.
У 1927 році була проведена нова грошова реформа, яка забезпечила відносну стабільність валюти до 1939 року.

Саме в цей час у Микуличині почали активно працювати банківські відділення та кредитні спілки,
що дозволяло селянам і робітникам користуватися сучасними фінансовими інструментами.
Разом з тим зберігалися й народні форми розрахунків — обмін продуктами, робочою силою та послугами.

Друга світова війна та валютні кризи

У червні 1939 року золотовалютні резерви Польщі почали евакуювати через загрозу війни.
Вже після 1 вересня 1939 року на території Галичини одночасно обертались
польські злоті, радянські карбованці та німецькі рейхсмарки.
Це створювало хаос у фінансовій системі та різке падіння купівельної спроможності населення.

Грошова оцінка товарів у Микуличині (1804–1918 рр.)

Грошова система Карпат і Микуличина

Грошова система Микуличина є унікальним відображенням історичних змін на Гуцульщині.
Протягом XVIII–XX століть село пережило кілька валютних реформ: від денарів і талярів
до злотих, корон і радянських карбованців.
Така багатошарова історія грошей робить Микуличин цікавим не лише для істориків, а й для туристів,
які приїжджають сюди пізнавати культуру Галичини.

Окремий інтерес становлять ціни на продукти та послуги, які показують рівень життя селян.
Наприклад, у XIX ст. оренда житла в Микуличині коштувала від 7 до 11 талярів на рік,
а в роки Першої світової війни вартість хліба чи м’яса зросла в десятки разів.
Це ілюструє як війни та політичні кризи впливали на економіку.

Сьогодні, вивчаючи історію грошей у Микуличині, ми отримуємо цінний досвід:
як локальна економіка реагувала на глобальні події, і як фінанси формували побут та культуру
мешканців Карпат.