Товариство «Січ» у Микуличині

Історія, значення та спадщина «Січі» на Гуцульщині

Товариство «Січ» у Микуличині — це важлива частина національно-культурної та військово-патріотичної історії України.
Засноване на початку ХХ століття, воно стало осередком виховання молоді в дусі патріотизму, спорту, культури та боротьби з неграмотністю.
Саме з цих організацій пізніше сформувався легендарний Легіон Українських Січових Стрільців (УСС).

Стара світлина членів «Січі»

Заснування та організатори

Перші товариства «Січ» створював відомий адвокат та публіцист Кирило Трильовський.
В Микуличині осередок був організований у 1904 році, а вже за два роки тут діяло понад 200 членів, серед яких були й жінки.
Учасники не лише займалися фізичною підготовкою та протипожежною справою, але й розвивали просвітництво —
створювали бібліотеки, хори, театральні гуртки, боролися з пияцтвом та неграмотністю.

Діяльність і культурний вплив

У 1906 році «Січ» у Микуличині заклала власний магазин-склад, а також організувала народний фестин, який приніс прибуток для розвитку організації.
Січовики активно проводили зібрання, ставили вистави, організовували хори та оркестри.
Це стало фундаментом для виховання нового покоління гуцулів, що поєднували любов до спорту, культури та української ідеї.

Пресинг влади та переслідування

Влада часто намагалася придушити діяльність «Січі». Зокрема, відомий кошовий Іван Полатайко переслідувався місцевою адміністрацією.
Його двічі штрафували, намагалися ув’язнити, проте адвокат і політик Микола Лагодинський відстояв справедливість.
Незважаючи на тиск, діяльність товариства не припинилася і навіть посилювалася.

Внесок у створення Легіону УСС

Коли постало питання створення Легіону Українських Січових Стрільців, саме вихованці Микуличинської «Січі»
стали одними з перших добровольців. Серед них: Іван Кіф’як, Іван та Степан Тарнавські, Юрій Коренюк, Михайло Стефанюк та інші.
Вони відзначалися дисципліною, патріотизмом та вірністю українській справі.

Сьогоднішнє значення

Сьогодні історія товариства «Січ» у Микуличині є прикладом того, як громадська ініціатива та
патріотичне виховання здатні змінювати покоління.
Збереження пам’яті про цей рух має велике значення для виховання сучасної молоді та популяризації українських традицій.